• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія

ІСТОРІЯ ШКОЛИ

При вивченні архівних документів встановлено, що перша церковно-приходська школа з’явилася в 1896 році. Вона була однокомплектна, складалася з трьох груп. Навчання з трьома групами проводив дяк. Спеціального будинку школа немала. Доводилося проводити навчання у великих хатах селян або квартирі дяка. Навчання проводив дяк Шилоплут, який, як згадують, брав голови дітей між коліна і бив.

В 1906 році було біля 30 учнів. Дівчаток серед них не було. Батьки їх, будучи самі темними, неосвіченими, вважали, що дівчаткам грамота зайва.

В 1907 році земство збудувало початкову школу. В земській школі було три групи, але комплектів уже два. Навчання вели два учителі. Піп не був завідуючим, але продовжував викладати закон Божий. Навчання велося російською мовою, а не рідною. Мало дітей могли навчатися в школі, але все ж тепер у селі з’явилися грамотні люди, які могли прочитати і написати листа.

У 1924 році був створений піонерський загін. До складу загону входило 32 піонери. Учні школи та піонери часто виступали перед жителями села з постановками, концертами, вели роз’яснювальну роботу. Піонерська організація з року в рік зростала,міцніла і за найвищу успішність у роботі в 1939 році нашій школі було вручено перехідний Червоний прапор, який учні утримували до 1941 року.

До 1941 року в Рожнах була семирічна школа. У школі було по два класи від 1 до 7. Дітей було в класах по 25 – 30 і навіть більше. В школі працював оркестр, яким керував Пищай Микола Григорович. Він грав на музикальних інструментах і співав, також учив дітей грати на гітарі, скрипці, балалайці.

Школа працювала і під час війни. У ті роки директором школи і учителем був Хоменко Григорій Петрович, його дочка Лідія була учителем української мови та літератури. Лідія Григорівна дружила з місцевим хлопцем, який доніс німцям, що вона з батьками допомагають партизанам. 15 лютого 1943 року німці зв’язали сім’ю Хоменка Г.П. у їхній хаті, облили бензином і заживо спалили. Їхні остатки похоронили у с. Свиноїдах на кладовищі.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни у селі залишилося три хати, у яких і навчалися діти.

В 1952 році в Рожнах була побудована нова школа. У класах навчалося по 25-30 і, навіть, 40 учнів. Усіх класів було по одному, школа була семирічною. З 1952 по 1968 рік директором школи працював Зозуля Петро Кирилович, який в 1936-1937 роках працював завучем у дитячій колонії, якою керував А.С. Макаренко у м.Бровари.

У школі працювали драмгуртки, співочий хор, агітбригади. Учителі з учнями ставили постановки, серед яких була «Наймичка». Коли йшла ця постановка Софія Федорівна (учитель) грала роль наймички , а Анатолій Опанасович (її учень) – роль сина Марка, всі глядачі в залі плакали, а потім часто згадували, як вони гарно грали у тій постановці.

Школа була тісно пов’язана з колгоспом «Більшовик», вчителі проводили лекції для працівників колгоспу, а також допомагали працювати в полі: гребли сіно, з учнями обробляли і збирали овочі.

Біля школи працював буфет, у якому торгувала Галина Андріївна, вона була дуже доброю, привітною до дітей і до всіх, хто заходив до неї у буфет. Пізніше діти ходили обідати у радгоспну їдальню.

Протягом існування школи у Рожнах було багато самовідданих вчителів, які за свою багаторічну працю були нагороджені медаллю «Ветеран праці» - це Макаренко Микола Васильович, Литовченко Іван Петрович, Лисенко Софія Федорівна.

У 1983 – 1987 роках учні та вчителі приймали активну участь у допомозі працівникам відділку с.Рожни, який входив до радгоспу «Літківський». У школі була створена виробнича бригада: учні 7-8 класів працювали на тваринницькій фермі, а 5-6 класів – у майстерні. Вчителі приймали активну участь у суспільно-політичному житті села.

Населення збільшувалося, приміщення школи потребувала капітального ремонту. Так склалося, що в кінці 80 років почали будівництво нової двохповерхової школи. У березні 1990 року учні перейшли на навчання у нове приміщення школи у центрі села. Нове приміщення школи дуже сподобалося учням і вчителям. Тут просторі класні кімнати, нові меблі, діти із задоволенням ходять навчатися у нову школу.

З 2000 року директором школи працює Бєлінська Тетяна Григорівна. Дітей навчають і виховують 17 учителів, із них з вищою освітою 15, із середньою спеціальною – 2. При школі працюють різні гуртки, у яких залюбки беруть участь майже всі вихованці школи.

Школа знаходиться у IV зоні радіаційного забруднення і майже всі учні харчуються безкоштовно.

У 2008 році при школі відкрилася дошкільна група на 20 місць. В дошкільній групі працюють досвідчені вихователі.

Коментарi